Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.
Эй, ребята! Сегодня я хочу кое-что рассказать вам, и это будет необычная история. Знаете, как-то раз я решил побаловаться в наркомана. Вот история о том, как я купил закладки с кодеином и провел ночь играя в Доту.
Вечер начался обычно. Я сидел с друзьями в крутом пабе, пили пунш и наслаждались жизнью. Но, знаете, эти закладки стали для меня искушением. После пары глотков я почувствовал, как энергия начала проникать в мою кровь. Я захотел больше, я хотел гнаться за этим чувством, которое дрянь внедряла в мой организм.
Так что я решил отправиться на искуху. Я начал кидать запросы в поисковую систему, пытаясь найти того, кто продаст мне ещё закладок. Чем больше я искал, тем больше я погружался в этот мир наркотиков. Марца уже была в голове, я не мог остановиться.
Наконец-то я нашел контакт. Чувак сказал, что у него есть куча закладок с кодеином и он готов продать мне их за недорого. Я был в восторге! Мы договорились о встрече на углу улицы.
Я пришел на встречу, и вижу, как подходит парень с неряшливой внешностью. Он выглядел, как типичный наркоторговец. Мы обменялись приветствиями, и он вытаскивает из кармана маленькую пакетик со своим товаром. Я передаю ему деньги, и взамен получаю эти маленькие таблетки, которые должны были дать мне незабываемый опыт. Это был мой любимый способ расслабиться и насладиться своим свободным временем. Я открыл пакетик и начал принимать эти таблетки. Вскоре мне стало невероятно горячо, и я почувствовал, как энергия начинает добавляться в мои мысли и движения.
Я прыгнул в игру. Мой герой был полон силы и мощи. Я разносил противников, словно они были ничто передо мной. Это было потрясающее ощущение, как будто я находился в другом измерении, где я был бессмертным и непобедимым.
Но по мере того, как время шло, я начал врать себе. Я понимал, что я превращаюсь в наркомана, но я игнорировал это. Я бросал все дела и проводил ночи, играя в Доту и заливая свое сознание наркотиками. Моя жизнь превратилась в бесконечную гонку за новыми ощущениями. Я стал жалким существом, погруженным в мир наркотиков и виртуальной реальности. Но я не мог остановиться, я продолжал погружаться в этот ад, которому сам создал и в который погрузился.
Мои друзья бросили меня, они не могли понять, что происходит со мной. Я стал замкнутым, агрессивным и непредсказуемым. Моя жизнь превратилась в хаос, и я не мог найти выход.
Но, однажды, я понял, что это не я. Я понял, что нужно остановить это безумие. Я бросил все связи с наркоторговцами и уничтожил последние закладки.
Было трудно, очень трудно, но я смог.
Я начал процесс выздоровления. Я вернулся к своим старым хобби, начал заниматься спортом и общаться с людьми, которые действительно заботились обо мне.